Кафедра молекулярної та медичної біофізики, як і весь Каразінський університет, зазнала значних втрат та серйозних викликів унаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації.
Одним із найбільш відчутних наслідків стали пошкодження матеріально-технічної бази. Внаслідок обстрілів було пошкоджено приміщення кафедри: вибиті вікна, порушено герметичність аудиторій та лабораторій. Тривалі відключення електроенергії та перебої з теплопостачанням завдали шкоди науковому обладнанню та приладам, частина яких потребує ремонту, модернізації або заміни. Через неможливість забезпечити належні умови зберігання було втрачено більшу частину біологічних зразків, реактивів, витратних матеріалів та результатів багаторічної експериментальної роботи. Суттєвим викликом стала й кадрова ситуація. Війна призвела до вимушеного переміщення частини викладачів, науковців та студентів за кордон або в інші регіони України. Особливо болісною є втрата окремих співробітників через загибель або неможливість продовжувати роботу в університеті. Відтік молодих науковців і аспірантів негативно вплинув на кадровий резерв кафедри та темпи підготовки наукових кадрів. Частина дисертаційних досліджень була призупинена або відкладена через неможливість проведення експериментів.
Значного впливу зазнала освітня діяльність. Постійна загроза безпеці, перебої зі зв’язком та електропостачанням, а також вимушений перехід до дистанційного формату навчання вимагали швидкої адаптації освітнього процесу. Водночас кафедрі вдалося забезпечити безперервність підготовки студентів та зберегти якість викладання завдяки впровадженню сучасних цифрових інструментів і нових підходів до організації навчання. Наукова діяльність також була суттєво ускладнена. Обмежений доступ до лабораторій, пошкодження обладнання та нестача ресурсів призвели до скорочення обсягів експериментальних досліджень. Проте кафедра зберегла наукову активність завдяки розвитку міжнародної співпраці, участі у спільних проєктах із закордонними партнерами та використанню можливостей академічної мобільності для продовження досліджень.
Попри всі труднощі, міжнародна діяльність кафедри не лише збереглася, а й отримала новий імпульс. У 2023-2024 роках викладачі кафедри брали участь у виконанні Німецько-Українського проєкту “SUUUpoRT – Structural support of Ukrainian Universities in Upkeep and rebuilding of higher education activities in the field of Resources and Technology” фінансованого “Stiftung Innovation in der Hochschullehre“. Протягом 2025-2028 р.р. викладачі та студенти кафедри беруть участь у проєкті Erasmus+ International Credit Mobility з університетом Умеа в Щвеції, project 2025-1-SE01-KA171-HED-000327492. НПП та студенти кафедри є партнерами Гірничої академії Фрайберга в Німечині при виконання протягом 2025-2029 років проєкту RECLAIM – Resource Education Cooperation: Laboratory Advancement за програмою DUHN: German-Ukrainian university network 2025-2029, Project code 57808283. З липня 2026 року розпочинається фінансування трирічного освітнього проєкту «XR LifeLab: Hybrid Biophysics and Analytical Life Science Laboratories for Resilient Ukrainian Higher Education» в рамках NANSEN EDU Programme від Norwegian Research Council. НПП кафедри стали стипендіатами програми імені Фулбрайта, Американських рад, фундації Скубішевського, товариства фотоніки. Підтримка закордонних університетів, наукових центрів та міжнародних організацій дала змогу реалізовувати спільні освітні та наукові проєкти, залучати додаткові ресурси для розвитку та представляти українську науку на міжнародному рівні.
Головним досягненням кафедри в умовах війни стало збереження науково-педагогічного колективу, освітніх програм, наукових шкіл та міжнародних зв’язків. Незважаючи на значні втрати та виклики, кафедра продовжує виконувати свою освітню та наукову місію, готувати висококваліфікованих фахівців і робити внесок у розвиток української науки та вищої освіти.
Особливо важливим є те, що кафедра продовжує свою діяльність у Харкові – місті, яке від початку повномасштабного вторгнення перебуває під постійною загрозою обстрілів. Попри безпекові ризики, пошкодження інфраструктури та складні умови роботи, наші викладачі, науковці, аспіранти та студенти щодня забезпечують безперервність освітнього процесу, проводять наукові дослідження, розвивають міжнародні проєкти та підтримують
високі стандарти університетської освіти. Саме стійкість, професіоналізм і відданість людей стали головною запорукою збереження та розвитку кафедри в цей надзвичайно складний для країни час.

2. Сьогодні розвиток кафедри молекулярної та медичної біофізики визначається поєднанням сучасної освіти, міждисциплінарних наукових досліджень, активної міжнародної співпраці та підготовки висококваліфікованих фахівців для науки, медицини та біотехнологічної галузі. Ключовими напрямами діяльності кафедри є підготовка фахівців у галузі біофізики, біомедичних нанотехнологій та прикладної фізики, розвиток досліджень у сфері
молекулярної та медичної біофізики, біофізики мембран, біомедичних нанотехнологій, біоматеріалів, мікрофлюїдики, а також впровадження сучасних цифрових та міждисциплінарних підходів в освітній процес.
Одним із найбільш вагомих досягнень останніх років стало відкриття 2025 року нової бакалаврської освітньої програми «Біофізика», спеціальності Е6 прикладна фізика та наноматеріали, орієнтованої на сучасні виклики біомедицини та біотехнологій. Це дозволило оновити зміст підготовки здобувачів освіти відповідно до потреб ринку праці та сучасних тенденцій розвитку науки й технологій. Продовжує функціонувати ОПП «Біофізика» магістерського рівня.
Важливим кроком для розвитку наукової складової стало створення 2023 року докторської спеціалізованої вченої ради Д 64.051.13 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук зі спеціальності 03.00.02-біофізика та відкриття докторантури за спеціальністю 105 «Прикладна фізика та наноматеріали». Це суттєво розширило можливості підготовки наукових кадрів найвищої кваліфікації та сприяло формуванню повного циклу підготовки дослідників – від бакалавра до доктора наук. Серед ключових досягнень кафедри – активне залучення міжнародного фінансування. За останні роки співробітники кафедри стали учасниками та виконавцями низки міжнародних освітніх і наукових проєктів, зокрема RECLAIM (DAAD), SUUUpoRT, NANSEN Edu, Erasmus+, а також інших програм академічного співробітництва. Реалізація цих проєктів сприяє модернізації освітнього процесу, розвитку дослідницької інфраструктури, підвищенню кваліфікації викладачів та інтеграції університету до Європейського дослідницького простору.
Однією з конкурентних переваг кафедри є широка мережа міжнародних партнерств із провідними університетами та науковими центрами Європи. Кафедра активно розвиває академічну мобільність здобувачів усіх рівнів вищої освіти – бакалаврів, магістрів та аспірантів, а також науково-педагогічних працівників. Студенти та молоді науковці мають можливість проходити навчання, стажування та виконувати дослідницькі проєкти в закордонних університетах-партнерах, отримуючи доступ до сучасного обладнання та передових наукових методик.
Важливою перевагою кафедри є її міждисциплінарний характер, який поєднує фізику, біологію, медицину, матеріалознавство, нанотехнології та інформаційні технології. Такий підхід дозволяє формувати у здобувачів компетентності, затребувані як в академічному середовищі, так і в інноваційних високотехнологічних галузях.
Суттєвим результатом останніх років також стало зміцнення позицій кафедри в міжнародному науковому просторі через розширення публікаційної активності, участь у міжнародних конференціях, розвиток спільних досліджень із закордонними партнерами та залучення молодих науковців до міжнародних наукових мереж. Науковий журнал кафедри «Біофізичний вісник» має категорію А та з 2021 року індексується Scopus Ми вважаємо, що головним результатом діяльності кафедри є не лише окремі проєкти чи організаційні досягнення, а створення стійкої моделі розвитку, яка поєднує якісну освіту, сучасні наукові дослідження, міжнародну інтеграцію та підготовку нового покоління українських науковців і фахівців у галузі біофізики та біомедичних нанотехнологій. Попри виклики воєнного часу, кафедра не лише зберегла свої освітні та наукові позиції, але й змогла суттєво розширити міжнародну діяльність, започаткувати нові освітні ініціативи та зміцнити власний кадровий і дослідницький потенціал. Це свідчить про високий рівень адаптивності, конкурентоспроможності та готовності до активної участі у формуванні майбутнього української науки та вищої освіти. Кафедра є одним із драйверів розвитку Каразінського університету.

3. Наша візія майбутнього – відновлення та модернізація наукової інфраструктури Харкова після війни не як повернення до стану 2021 року, а як створення нової дослідницької екосистеми європейського рівня. У розвитку, пов’язаному із трансформацією факультету, ми розглядаємо біофізику як платформу на стику фізики, наук про життя, медицини, штучного інтелекту та нанотехнологій, а також прикладатимемо зусилля для міжнародної інтеграції та розвитку дослідницької інфраструктури.
На найближчі 3–5 років ми бачимо розвиток кафедри молекулярної та медичної біофізики, а тепер – біофізики й біоінформатики, як одного з центрів міждисциплінарної освіти та досліджень на перетині фізики, наук про життя, медицини, нанотехнологій та штучного інтелекту. В умовах стрімкого розвитку біомедицини, персоналізованої медицини, біоінженерії та штучного інтелекту саме такі міждисциплінарні напрями матимуть найбільший потенціал для розвитку науки, освіти та інновацій. Серед ключових точок зростання кафедри ми бачимо подальший розвиток освітніх програм у галузі біофізики, біомедичних технологій, медичної фізики, біоінформатики та аналізу біомедичних даних. Особливу увагу планується приділити інтеграції сучасних цифрових технологій, методів штучного інтелекту та аналізу великих даних у підготовку майбутніх фахівців.
Пріоритетним напрямом розвитку наукової діяльності є формування потужного дослідницького осередку в галузях молекулярної та медичної біофізики, біофізики мембран, нанобіотехнологій, мікрофлюїдики, біоматеріалів та біомедичної інженерії. Особливі перспективи мають дослідження, пов’язані зі створенням нових систем доставки лікарських засобів, біосумісних матеріалів, антимікробних технологій та сучасних діагностичних платформ.
Важливою стратегічною метою є розвиток дослідницької інфраструктури. Для реалізації наукового потенціалу необхідним є подальше оновлення лабораторної бази, створення сучасних міждисциплінарних лабораторій, розширення можливостей Центру колективного користування науковим обладнанням та розвиток відкритої дослідницької інфраструктури для студентів, аспірантів і молодих науковців. Одним із ключових пріоритетів залишається міжнародна інтеграція. Ми бачимо значний потенціал у розширенні співпраці з університетами та науковими центрами Європейського
Союзу, зокрема через участь у програмах Erasmus+, Horizon Europe, DAAD, а також у спільних дослідницьких та освітніх проєктах. Особливу роль відіграватиме розвиток академічної мобільності студентів і викладачів, створення спільних освітніх курсів та міжнародних дослідницьких груп.
На рівні факультету важливою перспективою є подальше посилення міждисциплінарності та взаємодії між підрозділами факультету. Поєднання компетенцій у галузях фізики, фотоніки, біомедичної електроніки, комп’ютерних наук, нанотехнологій та наук про життя створює унікальні можливості для формування нових освітніх програм, дослідницьких напрямів та інноваційних проєктів, зокрема формування ОП «Медична інформатика».
Для реалізації цього потенціалу необхідними є кілька ключових умов. По-перше, підтримка розвитку наукової інфраструктури та модернізації обладнання. По-друге, збереження та розвиток кадрового потенціалу шляхом підтримки молодих викладачів і науковців, створення умов для їхнього професійного зростання та повернення до України фахівців, які нині працюють за кордоном. По-третє, розширення автономії університетів у
формуванні освітніх програм та використанні фінансових ресурсів. По-четверте, подальше залучення міжнародних партнерств і грантового фінансування, які сьогодні є одним із найважливіших драйверів розвитку української науки та вищої освіти.
Ми переконані, що поєднання сильних наукових шкіл Каразінського університету, сучасних освітніх підходів, міжнародної співпраці та інвестицій у людський капітал дозволить кафедрі та факультету стати одним із провідних центрів біофізичної, біомедичної та міждисциплінарної освіти й науки в Україні та вагомим учасником Європейського дослідницького простору.
Ми також бачимо перспективу формування на факультеті міждисциплінарного напряму досліджень подвійного призначення, який об'єднуватиме біофізику, нанотехнології, матеріалознавство, біомедичну інженерію та комп'ютерне моделювання для створення інноваційних рішень у сфері військової медицини та національної безпеки. Серед пріоритетів – антимікробні композити та покриття нового покоління, антитромботичні
препарати й системи контрольованої доставки лікарських засобів, біосенсорні платформи для швидкої діагностики, а також технології моніторингу фізіологічного стану людини в екстремальних умовах.
4. Кафедра молекулярної та медичної біофізики та факультет радіофізики, біомедичної електроніки та комп’ютерних систем мають значний потенціал для реалізації стратегічних цілей Каразінського університету та зміцнення його позицій як провідного дослідницького університету України.
Насамперед наш внесок полягає у розвитку міждисциплінарної освіти та науки, що є одним із ключових напрямів сучасного університетського розвитку. Поєднання компетенцій у галузях фізики, наук про життя, медицини, електроніки, інженерії, нанотехнологій, штучного інтелекту та аналізу даних створює передумови для формування нових освітніх програм, наукових напрямів та інноваційних проєктів, здатних підвищити
конкурентоспроможність університету на національному та міжнародному рівнях. Важливим внеском факультету є підготовка фахівців для галузей, які визначатимуть технологічний розвиток держави у найближчі десятиліття: електроніки, біофізики, медичної фізики, біоінженерії, нанотехнологій, комп’ютерного моделювання та аналізу біомедичних даних. Ми розглядаємо розвиток людського капіталу як одну з головних передумов відновлення та модернізації України. Кафедра може відігравати провідну роль у посиленні дослідницької складової університету через розвиток сучасних наукових напрямів, зокрема молекулярної та медичної біофізики, біофізики мембран, біоматеріалів, мікрофлюїдних технологій, систем доставки лікарських засобів, біомедичних нанотехнологій та біосенсорних платформ.
Результати таких досліджень мають високий потенціал для публікацій у міжнародних рейтингових виданнях, залучення грантового фінансування та комерціалізації. Особливого значення набувають напрями досліджень, які можуть бути використані для вирішення актуальних завдань охорони здоров’я та національної безпеки. Йдеться про створення нових антимікробних агентів та композитних матеріалів для профілактики інфекційних ускладнень, розробку антитромботичних засобів, біосумісних матеріалів і систем контрольованої доставки лікарських препаратів. Такі дослідження можуть стати важливою складовою внеску університету у післявоєнне відновлення країни та розвиток сектору безпеки й оборони. Одним із ключових інструментів реалізації університетської стратегії ми вважаємо подальшу інтернаціоналізацію. Завдяки участі у програмах Erasmus+, DAAD, Horizon Europe та інших міжнародних ініціативах кафедра вже сьогодні сприяє інтеграції Каразінського університету до Європейського дослідницького простору. Подальший розвиток міжнародних консорціумів, спільних досліджень, академічної мобільності, запровадження програм подвійних дипломів та дуальної освіти дозволить зміцнити міжнародну репутацію університету та розширити його присутність у глобальному академічному середовищі.
Не менш важливим є внесок факультету у формування сучасної дослідницької інфраструктури. Розвиток Центру колективного користування науковим обладнанням, лабораторій Karazin Biomed, впровадження принципів відкритої науки та спільного використання наукових ресурсів створюють умови для ефективної роботи як власних наукових груп, так і міжфакультетських та міжнародних дослідницьких колективів. Ми переконані, що факультет РБЕКС та кафедра молекулярної та медичної біофізики можуть стати одним із драйверів трансформації Каразінського університету у сучасний європейський дослідницький університет, який поєднує фундаментальну науку, інновації, високотехнологічну освіту та активну участь у вирішенні суспільно значущих завдань України.
Факультет РБЕКС має всі передумови стати для Каразінського університету тим, чим біомедична інженерія, біотехнології та life sciences є для провідних університетів світу — точкою концентрації міждисциплінарних досліджень, міжнародних проєктів, високотехнологічних розробок та підготовки фахівців для економіки знань XXI століття.

Завідувач кафедри
Володимир Берест